Дійснояка між ними суттєва різниця? … а ким я зможу стати, коли навчуся тестувати, отримаю практичний досвід? … під яку лінійку мені мірятися зі своїми skillами? …що мені потрібно зробити аби стрибнути на позицію вище? …як мені розрізнити, відчути, що я професійно виріс, не тільки у своїх очах, але й очах колег, HRів, роботодавців?

     Ми знаємо, як багато запитань виникає у людини, яка щойно розпочала чи планує розпочати кар’єру тестувальника. І як багато різноманітних відповідей у мережі інтернеттеж знаємо. Як правильно й  посуті розібратися людині, зовсім не дотичній до ІТ? Що ж — пробуємо прояснити 💡 

Популярна на сайтах роботи градація, на яку орієнтується більшість, виглядає так:

0,52 років комерційного досвіду = Junior QA
14 роки = протягом цього часу приліплюється звання мідла, тобто Middle QA engineer
36 років = маєте шанс називатися Senior QA engineer

      Проте по факту це просто гігантське спрощення. Реальність така, що ніхто на усі 100% не підходить до окреслених рамок.

     Спроба оцінити людей часовими інтервалами — це занадто спрощений спосіб для таких тонких матерій, як знання та професійний досвід. Бо є суттєва різниця між людиною з 4х річним досвідом «протирання штанців», і людиною, що за цей самий проміжок часу стала професійнішою і досвідченішою у 10 разів.

      Уявляєте? Бувають, тестінженери з 4х річним досвідом «сидять» на рівні, не дотягуючи до Міддла!  На превеликий жаль, це далеко не завжди тільки їх провина… Постійно прості задачі, хаос і повний творчий безлад у тестовій документації, погана якість коду автоматизаторів — у деяких компаніях спокійно прищеплюються початківцям, як нормаІ у разі, якщо у певний момент людина сама цього не усвідомить, й не намагатиметься перевчитися все закінчиться сумно при зміні роботи або коли такого “Senior -а” поставлять на керівну посаду на відповідальному для компанії проекті. Зазначу, перевчатися «на правильно»це означає витратити майже стільки ж часу, скільки на навчання.

      Тотожно, бувають і ті, хто, згідно градації у 2 роки досвіду обганяє за якістю знань хороших сеньйорів з 6 -ним досвідом у тестуванні програмного забезпечення. Отже, все вимірюється здебільшого не роками, а знаннями.

ПАМ’ЯТАЙТЕ: все індивідуально!

      В деяких компаніях ще виділяють позицію Trainee, коли у ін. одразу стартують з позиції Джуніорів. Також у деяких компаніях є позиції QA Lead, QA manager.

     Окей, питання досі залишається відкритим, так як всетаки оцінити, якщо все індивідуально та відносно? Давайте продовжувати розбиратися, Junior QA, Middle QA engineer, Senior QA engineerяка між ними різниця? Чому існує такий поділ?

Джуніор QAотримує конкретні завдання, має право перепитувати, просити допомоги у виконанні певних завдань в інших колег, працює над простішими завданнями, складні завдання Junior -у не під силу, хіба витратить цілий місяць, але таке нікому не треба. Виконану роботу Junior QA завжди перевіряють.

Мідл QA — має всі необхідні базові знання, працює самостійно і оперативно над складнішими завданнями, може займатися менторством, допомагати джуніорам у своїй команді. Але при виникненні сумнівів, при виконанні складніших завдань, розставлені пріоритетів може радитись з Лідом або іншими колегами.

     Для рівнів Джуніор та Мідл особливо важливо, отримувати фідбек техспеціаліста з розгорнутою відповіддю, яким чином стати кращим та скласти план подальшого навчання.

Сіньйор QAпрацює самостійно над складними завданнями, допомагає у роботі молодшим колегам, самостійно оцінює ситуацію, розставляє пріоритети виконання завдань, планує і делегує їхнє виконання. До сіньйора прислухаються. Він здатен свої позиції аргументовано відстоювати.

QA Lead & QA manager — це рівень дійсно «експертності». QA Lead, QA manager впевнено керує командою тестерів інколи й розробників, серед яких далеко не всім завжди потрібна допомога чи вказівки. Приймають участь у реально складних завданнях: участь в pre-sales, вибір стеку технологій, архітектури, підбір команди, довгострокове планування, оцінка ризиків. Час, думки, ідеї по оптимізації роботи таких спеціалістів на вагу золота — у них чітке стратегічне розуміння SDLC (Software Development Life Cycle).

     Знову ж таки — це теж приблизний опис, у кожній компанії своя специфіка мірил вимог по знаннях до кожного рівня, деякі компанії взагалі не мають такої градації, і коли людина переходить з компанії в компанії такі рівні різняться, може бути мідлом і перейти в іншу компанію де буде вважатись джуніором і навпаки. В тому числі по різному обчислюється KP

      В ІТ прийнято цінувати розумних молодих людей після університету. Ця енергійна молодь дійсно цінна і інколи необхідна, але не більше, ніж їх колеги з 1520 рокамипольовогодосвіду.

      Окрім того, слід звернути увагу, що деякі роботодавці у ІТ не наймають собі працівників стереотипно. Погляд більше спрямований на досягнення соціального балансу у команді шляхом поєднати сумісність талантів кожного учасника. Вважається якщо усі в команді будуть думати однаково  це не принесе користі проекту і компанії. Скіли можуть бути не тільки технічними, але і можуть взагалі ніяк не зачіпати QA / Dev 🙂

Related posts

Comment ( 1 )

  • Цікава стаття.
    Сам пройшов шлях від трейні до мідла, помінявши 3 проекти за 1,5 року.
    Це краще ніж сидіти на одному 5 років формально як сіньйор, а по рівню знань – не завжди навіть мідл.

Leave a Comment

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.