Ім’я Лінуса Торвальдса, не скажу що аж прямо-таки гучно увірвалось в історію програмування — порівнюючи із не менш легендарним Стівеном Джобсом… Радше закарбувалося починаючи з телеконференцій по ОС Unix в 1991 році. І надійно закріпилось до сьогодні.

    Пропоную розпочати знайомство з Лінусом Торвальдсом з основних фактів його біографії.

  Лінус народився 28 грудня 1969 року у шведській родині журналістів із радикальними комуністичними настроями, у Хельсінкі, Фінляндія. Саме через це його часто дражнили однокласники у школі, й ріс Лінус досить скромним та нетовариським хлопчиком. Схожий тип зустрічається майже в кожному класі: кращий фізик, кращий математик. І не тому, що багато займається, а просто тому, що кращий. По-сучасному звучить — БОТАН.

Лінус Торвальдс
Фото Лінуса із сестрою Сарою

 

    Хлоп’ям, він також з ранніх років цікавився технікою. Напевне, багатьох здивує, що найпершіші спогади пов’язані з дідусевим калькулятором. Дідусь (мамин тато) Лео Вальдемар Тернквіст був професором статистики в університеті Гельсінкі. Шалене задоволення отримувалося від обчислення всіляких синусів. Не те щоб дитину сильно цікавили результати (зрештою, вони мало кого цікавлять) — але в ті давні часи калькулятор не просто видавав відповідь: він її обчислював. І в процесі обчислення старанно блимав — мовляв, я все ще живий! На це обчислення мені потрібно десять секунд, а поки я тобі буду підморгувати, щоб ти розумів, як я намагаюся. Ось! Від цього просто захоплювало дух. Тепер все не так — нинішні калькулятори обчислюють тобі будь-які синуси не моргнувши бровою, а ті, давні, пристрої ясно давали зрозуміти, вони виконують важку роботу, й сумніву не виникало.

Лінус Торвальдс

    Програмувати Лінус навчився ще у 11 років. Дідусь купив Комодор VIC-20 в 81 році. VIC-20 був одним із перших домашніх комп’ютерів. Він не потребував ніякої збірки. Досить було з’єднати його з телевізором, включити в мережу — і той уже з готовністю видавав на екрані  заголовок великих букв “READY”, а поруч в очікуванні твоїх вказівок переминався з ноги на ногу величезний курсор. Шкода тільки, робити на ньому взагалом було нічого. Хіба що програмувати на Бейсику. Цим-то і займався старий професор. Для дідуся комп’ютер був новою іграшкою і одночасно потужним калькулятором. Тепер дідусь міг робити вдома багато розрахунків, для яких раніше використовував великі університетські машини. Він садив онука до себе на коліна і давав набивати програми, які старанно писав на папері, бо не звик працювати за комп’ютером. Лінус добре управлявся з клавіатурою, а дідусь так з нею і не освоївся… Тоді ж Лінус почав читати комп’ютерні схеми у журналах і набивати з них свої перші програми, приклади простих ігор для самостійного програмування.

    А прочитана студентом книга Ендрю Таненбаума під назвою «Операційні системи: розробка та реалізація», описана в цій книзі ОС «Minix» стала уже для юнака новою відправною точкою у написанні власного емулятора терміналу на основі проекту GNU, коли ОС стала не задовольняти потреб Лінуса у комунікаціях з дому до університету. Йому банально окрім як перевіряти пошту захотілося качати файли 🙂 Прикиньте! У Фінляндії телефонні компанії ще тоді дружили з інтернетом!

    Не орієнтуєтеся, що таке термінал? Ну, Ви мабуть користувач Вікон, а там така штука демонтована. А у Linuх та Mac OS збережена. По ідеї щось на зразок старовинного DOS, але усе одно трохи не те. На вигляд термінал, як стандартна програма блокнот. По функціоналу  колодязь. Набираєш у терміналі  код певної програми(дистрибутиву), попередньо відшукавши його у інтернеті, тиснеш кнопку Ентер ву-а-ля і програмка типу Вайбера, Скайпу, середовища розробки, файловий менеджер тощо. миттю установлені на комп’ютері. Звідтам також є доступ до файлів та папок. Зручна штука, але аби до кінця зрозуміти її «прєлєсті», треба пробувати, однозначно.

    Та й про Unix радимо почитати традиційно у Вікіпедії хоча би, оскільки досі широко використовується. Особливо, якщо скоса споглядаєте на Devops.

    Аналогічно, як у дитинстві, він просто «грався» в розробку Linux. У 1990 році він купив у кредит на 36 місяців IBM PC з мікропроцесором Intel 80386 і розпочав роботу над розробкою уже ядра майбутньої ОС Лінукс. З самого початку ним керував азарт, пізніше — позитивні відгуки користувачів телеконференцій, а врезультаті в один прекрасний момент Торвальдс виявив, що створив нову самостійну операційну систему! Висловлюючись: «Стоячи на плечах гігантів, сповна використавши безкоштовні ресурси з мережі».

    Поступово Лінус вдосконалював свою систему, додаючи все новіші функції. Так, звичайний емулятор помаленьку перетворювався на повноцінну операційну систему. Обростав сотнями тисяч фанатів з усіх куточків світу, такими самими «ботанами», які «петрали» в програмуванні. А тим часом творець отримував ступінь магістра комп’ютерних наук в Гельсінському університеті. Це йому не складало жодних труднощів.

    Під час навчання в університеті Лінус постійно програмував. Нікуди не виходив. Рідні не рідко жартували: «Лінусу достатньо пачки сирих макаронів і темної комори з комп’ютером у житті».

Лінус Торвальдс

   Інколи навідувалися у гості кілька друзів, схожих «ботанів». Як сам він часто зазначає: «Програмуванням потрібно займатися в задоволення». Єдиний час у житті в той час, коли він розлучився з комп’ютером, інтернетом і своїм котом на цілий тиждень — це коли познайомився із дружиною Туве. Наприкінці навчання вже на посаді асистента кафедри Лінукс викладав студентам курс Основи комп’ютерної грамотності. Домашнім завданням Туве було відправити викладачеві першого в її житті емейла, за допомогою якого дівчина й запросила викладача на побачення Зараз у них 3-є дівчаток.

    Так, 17 вересня 1991 став днем, коли ОС Linux стала загальнодоступною для завантаження із сервера Технічного Університету Хельсінкі. Версія 0.01 відразу викликала інтерес у ширшого ніж досі кола програмістів, які почали не тільки цікавитись самою системою, а й працювати над її доповненням і вдосконаленням.

    До речі, умови розповсюдження ОС Лінукс були розроблені ще до її широкого виходу в світ, на початковій стадії. Linux не може бути продана, поширюється вона безкоштовно, але якщо її користувач вносить якісь зміни або покращення в систему, то він повинен зробити їх загальнодоступними у вигляді початкових кодів.

    Варто зазначити, що ОС Лінукс не залишилась без уваги знаменитого професора Ендрю Таненбаума, автора ОС Minix. Він різко розкритикував цілісний дизайн системи, був прихильником архітектури мікроядер. А також за відсутність переносимості, так як Таненбаум пророкував, що зовсім скоро процесори 80×86 зникнуть і поступляться місцем архітектурі RISC (Reduced Instruction Set Computing — обчислення із скороченим набором команд. Проте він був не правий. Торвальдс, не дивлячись на думку, яка для нього була над важливою, відстоював свою, продовжував роботу. Популярність системи постійно зростала, а пізніше про неї почали говорити не лише «ботани», а й звичайні люди по всьому світі. Використовувати у своєму бізнесі. Саме тоді Лінус та його «Лінукс» стали відомими.

    Лінус Торвальдс не марив славою, не думав про визнання, та і взагалі, він не допускав такої думки, що історія з його розробкою Linux так далеко зайде. Для нього принципово важливим було безкоштовне використання і вільне колективне редагування вихідного коду його новоствореної ОС. Навколо Лінукса утворилася величезна спільнота opensource, завдяки якій система розвивається і сьогодні: постійно оновлюються версії та нові операційні системи на базі ядра Linux. На таку схему згодом перейшло і багато компаній серед них перші Netscape засновниця JavaScript, браузера Mozila, IBM, Oracle.

    Звичайно, Торвальдс знав, що він ризикує втратити Linux, особливо на самих початках. Його могли привласнити та вкрасти дільці ДУЖЕ легко. Але коли ОС набула певної популярності — відповідно це стало не можливим, було кому за неї заступитися.

    Для довідки: сьогодні лише 2% системного ядра «Linux» було написано самим Торвальдсом. Решта — програмістами добровольцями абсолютно безкоштовно. Але саме за ним залишається остаточне рішення про внесення будь-яких змін до офіційної гілки ядра! У Лінуса Торвальдса досі залишається статус провідного розробника у своєму проекті. Не рідко він вирішує, які серйозніші вдосконалення приймати, а які відхиляти.

    З лютого 1997 року по червень 2003 року Лінус працював у Сан Хосе (Каліфорнія) в стартапі компанії «Transmeta Corporation», яка займалась розробкою енергоефективних CPU (Central processing unit — центральні процесори). Все ж, незалежно від основного місця роботи, він залишався основним розробником ОС Linux і продовжував отримувати задоволення від її розробки.

    У 2003 році Лінус перейшов в компанію «Open Source Development Labs» (тепер відома як «The Linux Foundation») у Бівертоні і почав працювати зі свого дому. У 2004 році Торвальдс переїхав в Портланд (Орегон).

    Лінус займався тим, що його справді цікавило — розробкою операційних систем. Тоді як розробка системи контролю версій і роботи з базами даних для нього було надто нудною роботою. У 2005 році, в силу виникнення розбіжностей з розробниками репозиторія BitKeeper з питань його безоплатного використання в opensource-розробці, Торвальдс вирішив створити свою власну систему управління вихідним кодом. Так, всього за 2 тижні розробник реалізував розподілену систему управління вихідним кодом під назвою «Git». У ній він втілив все те, що відповідає потребам розробників ядра Linux, а саме: можливість незалежної оффлайн-розробки, надійність при злитті і розгалуженні, зручність і децентралізація.

    Систему Git чекало «велике» майбутнє, якого Торвальдс, знову ж таки, ніяк не очікував. Репозиторій став дуже популярним за межами Linux-спільноти. Git почали використовувати розробники таких продуктів, як KVM, Qt, Drupal, Puppet, Wine.

    Сьогодні Лінус Торвальдс володіє торговою маркою «Linux», а також слідкує за його використанням через некомерційну організацію «Linux International» і за допомогою користувачів «Linux» по всьому світі. Комерційні корпорації Лінукс, що працюють над сервісним обслуговуванням корпоративних користувачів Лінукс, їх цінні папери виведені на Вол-Стріт. Ці кілька компаній коштують ДУЖЕ дорого, відповідно приносять шалені прибутки своїм акціонерам.

Емблема Linux: чому самі пінгвін?

емблема лінукса

    Пінгвін Tux — це особистий талісман Лінуса Торвальдса. У своїй автобіографічній книзі «Just for Fun: The Story of an Accidental Revolutionary» (Просто для втіхи: Історія несподіванного революціонера), яку він написав у 2001 році. Завантажуйте та читайте з нашого сайту. Торвальдс пише, що він вибрав пінгвіна, як емблему Лінукс через те, що одного разу його клюнув пінгвін в зоопарку. Але насправді це не так, у виборі його переконала дружина Туве. Головними вимогами до емблеми були: добре, усміхнене обличчя, яке запам’ятовувалося би. Тому й дзьоб у пінгвіна від славнозвісного Скруджа Магдака — хіта 90-х.

    Дружина Туве була неодноразово чемпіонкою з карате на першостях у Фінляндії. І завше сперечалася з чоловіком стосовно його занять спортом. Тривалий час Лінус їй твердив — тіло програміста, це лише посудина для головного, РОЗУМУ!!! І зовсім не дбав про свою фізичну форму. За комп’ютером полюбляв жувати та пити кока-колу. Але слава й тут внесла свої корективи. Спілкуючись з аудиторією довелося позбутися непевності і боязні виступів. Захотілося бути дотепним аби не відставати від Біла Гейтса, на публіку виглядати підтягнутим у формі. Якщо раніше був розсіяним вченим — перетворився на максимально організовану особистість.

Нагороди Лінуса Торвальдса:

1998 рік – Лінус отримав нагороду першопрохідника від EFF Pioneer Award.

2000 рік – був нагороджений медаллю за значний вклад у розвиток інформаційних систем.

2001 рік – розділив Приз Такеда з Річардом Столлманом і Кеном Сакамурою за соціальне та економічне процвітання.

Серпень 2005 року – отримав приз від університету Reed College.

22 жовтня 2008 року Л. Торвальдс отримав нагороду за створення ядра Лінукс та управління відкритою розробкою широко використовуваної операційної системи Linux від Fellow Awards музею комп’ютерної історії (Каліфорнія, США).

2010 рік – отримав нагороду C&C Prize.

20 квітня 2012 року Торвальдс (разом з медиком японського походження Сін’я Яманака) отримав премію «Технологія тисячоліття» (Фінляндія).

У 2014 році Лінус отримав приз Computer Pioneer  (Піонер комп’ютерної техніки) від організації IEEE Computer Society.

    На завершення, хочеться сказати, що цінності, які відстоював і продовжує рішуче відстоювати Лінус Торвальдс (можливо, навіть комуністичні та соціалістичні, але з точки зору програмування), змінили уявлення про те, якою може бути спільнота opensource. Його приклад надихнув, та й наразі продовжує надихати «на подвиги» інших ІТ розробників.

Ссилочка на TED із інтерв’ю:  тут

Related posts

Leave a Comment

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.