Привіт! Даний допис призначений зацікавити і переконати Вас любі друзі: тестери та тестувальники, тест-інженери та фахівці з забезпечення якості, просто QA — хоча би спробувати встановити, поряд із Windows, на свій домашній або офісний комп’ютер операційну систему Linux. І використовувати її у повсякденній роботі.

Лінукс разом із Віндовз

     З власного досвіду: «Не такий страшний недолугий Лінукс для PC, як то його звикли малювати у міфах». Ба, навпаки у нього навіть є всі шанси Вам ДУЖЕ сподобатися, завоювати душу та серце, а про виявлену користь узагалі мовчу! Оскільки Linux створений програмістами для програмістів. Ну, а ми ще раз перерахую: тестери та тестувальники, тест-інженери та фахівці із забезпечення якості, просто QA — завжди поряд. Куди ж тим програмістам без нас? Нам також часом бувають потрібні всі ці консолі, вбудовані компілятори, shell-и і bash-і, можливість писати-запускати свої власні автоматизовані скрипти, інколи перезбирувати програми. Необхідна гнучка можливість налаштовування виконання будь-яких команд за розкладом, швидке оперування файлами.

    Дозволю собі висловитися: для звичайного користувача — ОС Лінукс віконного типу  версії Ubuntu, до прикладу — теж виявиться досить простою і комфортною у експлуатації.

Зняток робочого столу Ubuntu
Зняток мого робочого столу

    Згодом ми пояснимо як за пару годин встановити і налаштувати цю операційну систему та почати повноцінно працювати з її додатками. Очікуйте…

    А зараз для кращого розуміння теми поговоримо про природу та філософію Лінукса:

    Linux — загальна назва операційних систем, на основі однойменного ядра Linux і зібраних для нього бібліотек і системних програм, які разом дозволяють Вам працювати з Вашим комп’ютером і запускати по потребі програми на ньому.

   Фундаментальні програми — це програми запису й зчитування даних, використання і контролю пам’яті, запуску інших програм. Більшість з них написані проектом GNU або для проекту GNU і якраз разом із ядром Лінукс роблять  Linux  повноцінним багатофункціональним операційним середовищем (як на фото). Тому Linux — відноситься до сімейства ОС Unix, оскільки походить звідти:

    Проект GNU виник ще у далеких 80-х, як набір вільного програмного забезпечення по використанню Unix™ і Unix-подібних операційних систем. Це була гілка некомерційного використання Unix. Узагалі варто почитати додатково про все це…хоча би традиційно у Вікіпедії. Мені складно все описати кількома словами… Справа в тому, зовсім нещодавно було визнано історичну роль концепцій UNIX ОС для розвитку програмування, зокрема у ході розробки UNIX-систем була створена мова програмування С#. Unix ОС дозволяють користувачам виконувати завдання широкого спектра, від простих, які ми щойно згадували в якості фундаментальних, до складних — написання та компіляція програм або виконання складного редагування в різних форматах програмних документів тощо.

Як висловлювався неодноразово й сам Лінус Торвальдс, йому було набагато легше створювати власну операційну систему Linux, бо він стояв на плечах гігантів — у нього була основа.

    По цій причині багатьма вважається у світовій практиці за краще  для позначення ОС Лінукс використовувати термін «GNU/Linux».

     Так, незважаючи на те, що ОС Лінукс народилася зовсім простою, у студентській кімнаті. Із самого народження Linux була приречена на популярність. Це пов’язано, в першу чергу, з ядром цієї ОС, як і більшість програм, написаних під нього, Linux володіє дуже важливими якостями:

 Користувачі Linux мають величезну свободу у виборі програмного забезпечення. Лінукс надзвичайно пластичний. Кожен може розпорядитися ним по своєму. GNU/Linux не має єдиної уніфікованої «офіційної» комплектації. Замість цього Лінукс поставляється у великій кількості дистрибутивів, в яких програми GNU з’єднуються з ядром Linux й іншими програмами на вибір довільно. Важливо для серверів, де максимально поширений.

    Наприклад, користувачі Linux можуть вибирати з десятка різних оболонок командного рядка і декількох графічних робочих столів. Цей вибір часто дивує користувачів інших операційних систем, які і не думали, що командні оболонки або робочий стіл можна замінити? Найбільш просунуті лінукссоіди можуть навіть скласти власний дистрибудив запросто за порадою Лінуса Торвальдса:

В межах комп’ютера ти творець. Ти можеш безроздільно управляти всім, що у ньому відбувається. Якщо вистачає вміння, то ти — бог. Місцевого значення. За допомогою комп’ютерів і програмування можна створювати все нові світи, і деякі  при цьому візерунки по-справжньому прекрасні!

    Особисто для мене першопричиною встановлення Лінукса у себе на комп’ютері, стала потреба встановити середовище розробки Python. Усюди в інтернеті куди не потикатися  писали:

«З піратською копією Windows, повіситися можна, щоби відлаштувати щось! Можна принести великі неприємності своєму проекту!….бла-бла-бла».

   Довелося дослухатися порад інсталювати Лінукс. Щоправда не обійшлося без пригод, з перекройкою дисків, іграми з «бубном» поверх уже встановленого Linux за допомогою програми Grab. Одне слово… процес захопив — сподобалося. В процесі було відчуття того, що я навчаюся цінному, відчуття, неначе у мені пробуджуються досі неусвідомлювані мною сили. Чисто відьомські відчуття… Уже якось з інтересом тепер приглядаюся в сторону самої  Unix, формату LAMP, DevOps?

На відміну від інших операційних систем, Linux нікому не належить. Торгова марка зареєстрована, але по суті вона вільна. Ядро Linux і велика частина супутнього ПО поширюється по ліцензії GNU GPL. (General Public License — універсальна громадська ліцензія або відкрита ліцензійна угода). Ліцензія створена фондом Free Software Foundation на чолі з Річардом Столманом. Основною метою ліцензії є надання користувачеві права копіювати, модифікувати і розповсюджувати програми, а також гарантувати, що і користувачі похідних програм отримають ці права. Ліцензія забороняє закривати вихідний код програми за принципом copyleft. Тобто, якщо розробник використовує в своїй програмі код, який потрапляє під дію умов ліцензії GPL, то він може поширювати її в подальшому тільки під умовами ліцензії GPL.

Але найвизначніша перевага Linux — це відкритий вихідний код. Open Source — запамятайте цей термін! Його слід знати кожній інтелігентній особі дотичній до IT. Лінус Торвальдс був на цій стезі — першовідкривачем! Що це означає? В двох словах, а точніше, в одному — Лінукс це найзначніший колективний програмістський проект людства. На даний момент навколо Лінукс сформувалося величезне спів товариство програмістів. Вони безперервно разом вдосконалюють систему. Причому, принципово абсолютно безкоштовно!

    Лінукс ОС створюється колективним розумом — це результат праці десятків тисяч чудових програмістів, розробників, менеджерів, дизайнерів та тестувальників по всьому світу. Звідси у Лінукс — ця неперевершена ЯКІСТЬ! ЛОГІКА —  якщо за будь-яким продуктом буде спостерігати мільйон очей, то найменша помилка не залишиться не поміченою! Ядро ​​будь-якого дистрибутива Linux, модулі, різне ПО, заточене під Linux (і не тільки) можна в будь-який момент виправити чи вказати на недоліки, або розширити функціональність, шляхом написання доповнень або програм, що працюють під її управлінням. Це може зробити абсолютно будь-яка людина, незалежно від освіти, соціального статусу, сімейного стану, місця проживання. І таким чином можна допомагати усій світовій спільноті.

Сьогодні побутує навіть історична думка: модель відкритих початкових кодів дозволяє створювати кращі технології. Пришвидшувати прогрес. Дехто вважає, що досі людство розвивалося повільніше, тому як донедавна, традиційним було ретельне оберігання секретів ноу хау. Людство страждало і втрачало лише від того. Бувало й таке, що відкриття тих хто не міг захистити з якихось причин їх авторським правом, пропадали назавжди 🙁 йшли до могили разом із власниками! Наглядна негативна схема передачі інформації від діда => батьку=> сину=> внуку і ні в якому разі стороннім!

     З іншого боку, явна перевага відкритих проектів у ціні. Як от по «крихті зі світу». Відкритий код значно знижує собівартість розробки, порівнюючи із закритими системами, і відповідно дозволяє знизити ціну рішення для користувача. Ось чому естафету відкритого коду підхопило багато відомих компаній.

    Linux також яскраво використовує на користь усього людства психологію окремої особистості. Першопричини криються у тому чому людям подобаються схожі затії, командні види спорту? Чому люди хочуть бути частиною команди? Для одних це соціум, бо іншого не має коли цілий день стирчиш за комп’ютером… У других справа у самолюбстві. Признайтеся! Кожному у глибині душі хоч раз хотілося бути частиною чогось великого. Все одно чого. Чи не так?

    Ми теж рекомендуємо Вам брати участь у Open Source -проектах, спочатку спостерігати, потім коментувати, а коли назбираєте багаж знань намагатися вносити правки. По-перше — це буде додатковим надзвичайно цікавим досвідом, де відточите свою майстерність практично до ідеалу. По-друге — вільний вибір проекту, технології, які справді подобаються чи де б Ви хотіли спробувати свої сили. Правда, доцільніше зберігати баланс і вибирати не дуже розкручені проекти, де немає ще натовпу, але однозначно перспективні. По-третє — участь у Open Source -проекті, вагомий додаток до резюме. Майбутні роботодавці можуть Вас помітити на такому проекті і надіслати пропозицію: Google, Twitter, Facebook та ін. гіганти, якщо бажаєте високо літати? Як казав Маленький принц: «У кожної людини свої зірки!»

    Цих факторів досить, щоб зробити Linux відмінною від інших широко відомих операційних систем. Однак, Linux відрізняється набагато сильніше, ніж Ви можете собі уявити. Читайте продовження під тегом #Linux …….. або КНИГУ «Just for fun» самого Лінуса Торвальдса у нашій імпровізованій бібліотеці IT книг для QA.

Книга Just for Fun

Related posts

Leave a Comment

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.