Part 2. Продовжуємо далі спілкуватися на тему попередньої статті Майбутнє за Linux OS  — наскільки Лінукс крутий, особливий, YES I LOVE Linux!!! Чому суттєво, на нашу думку, вирвався поперед інших «паровозів», тобто інших операційних систем?

     На шляху, традиційно, по нашим місцевим правилам намагатимемося виділяти САМЕ ті речі, що виявляться ДУЖЕ корисними у повсякденній роботі «просунутих» QA engineer і будуть необхідними багатьом для пізнання азів програмування.

Linux vs Windows

Перше, про що всі торочать в якості найвагомішого аргументу на користь Linux — це надійність та швидкодія. І даний пункт в останні два-три роки обговорюється все жвавіше та жвавіше, оскільки найпоширеніший дистрибутив Linux Ubuntu, став помітно погіршуватися у цьому плані. Тому ми прямо попереджаємо, якщо Ви оберете цей дистрибутив, то кардинальної різниці можете й не помітити. Особисто я Ubuntu якраз і користуюся. Буває «напрягаю» своє залізко ASUS старенький — воно злітає у крайньому випадку, самостійно миттю перезавантажується. Але явно не зависає безнадійно….як із Windows. Під важкими навантаженнями Windows в усіх випадках виявиться менш стабільною ОС.

    Якщо для Вас важлива швидкість, то спробуйте краще Linux Mint, OpenSUSE, багато хто хвалить Elementary OS. Узагалі не бійтеся експериментувати із дистрибутивами Linux, так як обов’язково зможете знайти таку систему серед грандіозного різноманіття, яка стане для Вас ідеальною.

Читайте й обирайте: Дистрибутиви Linux. Виділяємо ТОП-10

    Більш досвідченіші користувачі можуть експериментувати з тонкими налаштуваннями системи чи узагалі модифікувати дистрибутив свій як хочеться. Весь вихідний код у вільному доступі. Вперед!

Також багато хто каже, що Лінукс шикарно працює навіть на слабких «машинах». Радять у таких випадках інсталювати полегшені дистрибутиви Linux, бо вони так би мовити самі по собі не будуть дуже вимогливі до «заліза». Правда, на мою думку, дана порада риторична… Можна потратити доволі багато часу, причому нервуватися, злитися на себе й на увесь світ, намагаючися вирішити чергову проблему з комп’ютером, якому вже нічого не допоможе покращити експлуатаційні характеристики, хіба смітник йому світить та й по всьому…

    Згадані переваги вважається пов’язані із кардинально іншою ніж у Windows файловою організацією. Windows походить від DOS — первинно однозадачної ОС. Linux  по принципу будови архітектури, як і UNIX навпаки розроблялася багато задачною, розрахованою на багато користувачів операційною системою. Це означає, що декілька процесів в Лінукс здатні працювати одночасно. Звісно, це умовне формулювання. Означає ядро Linux постійно перемикає процеси, тобто час від часу дає кожному з них певний процесорний час. Одні процеси можуть породити інші процеси, утворюючи деревовидну структуру. Породжувані процеси називаються батьками або батьківськими процесами, а породжені — потомками або дочірніми процесами. На вершині цього дерева знаходиться процес init, який породжується автоматично ядром у процесі завантаження системи. Кожне переключення відбуваються швиденько-швиденько, ось нам і видається, начебто процеси працюють одночасно й візуально швидше. Для маньяків у цьому плані, у нашій бібліотеці ІТ книг для QA до безкоштовного завантаження є легендарний оновлений бестселлер Ендрю Таненбаума Операционные системы. Разработка и реализация

Репозиторії. У Windows схоже з’явилося відносно нещодавно, починаючи з вісімки, якщо не помиляюся. Репозиторії, магазини надзвичайно зручна опція, варто просто поставити галочки напроти потрібних програм там і піти пити каву, поки комп’ютер їх встановить. Те ж саме стосується де-інсталяцій. Одначе у Windows магазин, поки не наздоганяє за своїм асортиментом та якістю ПЗ Linux — досі під Вінду доводиться вручну завантажувати і встановлювати ще багато програм невідомо з яких смітникових ресурсів, потім ще шукати де їх оновлювати, а чистка реєстрів після де-інсталяцій узагалі КАПЕЦЬ 🙁

    Більше того у Linux, менеджери пакунків дозволяють підключати сторонні репозиторії разом із основними, що розширює кількість доступного в системі програмного забезпечення. Коли будете налаштовувати собі яку IDE для роботи із цією Фічею стикнетеся не раз! Трохи її ще зачепимо у наступному пункті. До відома, найбільший репозиторій є у Debian, проте цей дистрибутив не дуже дружній для новачків.

Звісно! Дистрибутиви Linux ідеальні для IDE (Integrated Development Environment) — дослівно програмне середовище, система програмних засобів для розробки програмного забезпечення. Цікаво, серед продуктів Linux, купа засобів на будь-який смак і завдання, які в силі максимально «розв’язати руки». До прикладу: практично з будь-якого комп’ютера можна зробити повноцінний сервер, отримати повний доступ до коду будь-яких програм і систем в цілому, можна розібрати програму на частини, а потім зібрати або навпаки, отримати можливість запускати лише ті процеси, які потрібні саме Вам, а не ті, які за замовчуванням встановлені системою.

Не потрібно шукати драйверів для пристроїв та заліза. Вони включені переважно в дистрибутиви.

Для ІТ -шників — беззаперечна перевага оперувати командним рядком. Використовуючи Linux, багато задач доведеться виконувати через консоль. Частенько потрібно буде в неї заходити (встановлювати, оновлювати або видаляти програми). Ну, або в Термінал, кому як більше подобається. Звичайно ж, багато мені заперечуватимуть:

“В новітніх дистрибутивах потреба в консолі відпадає, і можна працювати виключно з графічним інтерфейсом!” На що я Вам скажу, на щастя чи комусь на горе, кому робота з консоллю недолік — “Ви не зовсім праві!” Працювати то виключно з графічним інтерфейсом реально, але коли Ваша робота за комп’ютером не виходить за межі: посиденьки в інтернеті, спілкування в соцмережах, редагування документів, прослуховування музики і перегляд фільмів тощо. Повірте в консоль залазити час від часу юзеру все одно необхідно буде. Вона може знадобитися кожному для:

  • Встановлення програм, що не входять до репозиторію.
  • Ручного вирішення проблем із залежностями, якщо менеджер пакунків не впорався.
  • Інсталювання драйверів, яких немає в репозиторії та вирішення проблем із ними.
  • Якщо Ви надумали пов’язати своє життя із Wine аби запускати програми від Windows.

Консоль у  Linux відчутно зручнішою виявиться, аніж графічний інтерфейс, для:

  • Віддаленого адміністрування. Область поширення Linux на серверах величезна, Лінукса там набагато більше ніж уcіх інших операційних систем разом узятих. І без командного рядка там явно не обійтися, на серверах графічних оболонок чи віддалено чогось схожого практично не існує.
  • Знову ж таки для серверного обслуговування, автоматизації рутинних процесів (іноді я це роблю).
  • Пошуку файлів за різними критеріями — швидше увести пару символів, ніж мишкою тицяти параметри в графічному інтерфейсі.
  • Діагностики комп’ютерних мереж, пошуку розташування веб-сайту та його власників (за ІР «вичисляти», коротше), пошуку причини проблем із сайтом.

    Насправді, це не повний перелік випадків потреби в терміналі, лише те, що мені в цей момент спадає на думку, але загальне поняття має дати… Варто зазначити, що консоль нікуди не ділася у Windows, більше того, Microsoft років так десять тому ввела PowerShell для розширення її можливостей, а зараз співпрацює із Canonical для сумісності Windows із Linux. Зрештою, консоль не страшніша, ніж реєстр Windows. Дивіться, виглядає таким чином:

Linux Terminal

Безпека. У Linux практично немає вірусів. Сама побудова операційної системи із частими оновленнями виключає роботу шкідливих програм. І значить….так, так!!! Ви можете обійтися без гальмівних для комп’ютера антивірусних програм, котрі так часто заважають нормально працювати. Не потрібно весь час оновлювати антивірусні бази, витрачати кошти за нові версії антивірусників, перевіряти жорсткий диск на віруси, втрачаючи на все про все дорогоцінний час.

Чудова переносимість Linux з мінімальними зусиллями означає в остаточному підсумку широке коло підтримуваних пристроїв.  Крім того, що Linux прекрасно працює на звичайних: домашньому і робочих комп’ютерах, серверах, існує адаптація Linux до більшості сучасних процесорів в мережевому обладнанні, домашній «розумній» техніці, мобільних телефонах, різних портативних пристроях, навіть габаритному промисловому обладнанні, космічних кораблях, транспортних засобах, роботах, конвеєрах, іншому різноманітному обладнанні, що підтримує програмовані операції.

На сьогоднішній день  Linux є фактично єдиною безкоштовною альтернативною заміною UNIX та Windows — залежності від сфери застосування. Знаю, знаю на платну ліцензійну версію Windows, розщедритися мало хто готовий. Так само як і на покупку програм, що працюють під даною ОС. А Linux Встановивши, Ви отримаєте набір з тисяч безкоштовних програм. Хоч вони і не настільки звичні як Windows-програми, але абсолютно функціональні. Як бачите по моїх скріншотах, усе життєво необхідне присутнє, а чого не вистачає користуюся он-лайн сервісами та Google диском.

    Даний факт особливо вагомий для людей, які прагнуть мати на своїх комп’ютерах виключно легальні операційні системи. В першу чергу, це приватні підприємці, освітні заклади та компанії, до яких завжди можуть прийти перевірки на легальність використовуваної ОС, а в їх арсеналі досить багато способів перевірки автентичності Windows. Покупка на всі комп’ютери ліцензійного ПЗ достатньо дороге задоволення, куди простіше скористатися безкоштовним аналогом, тим самим Ubuntu.

Responsive онлайн- довідка та якісна документація. Документація, так само як і софт, відкриті для всіх. Для більшості додатків Windows дуже мало існує довідок і уроків в мережі. У той же час по Linux існують сотні форумів, списків розсилки, уроків, довідок, вікі та інших видів документації та онлайнової довідки. Вказане інформаційне багатство стає доступним, якщо Ви витратите хоча би кілька хвилин у інтернеті для того, щоб справді розібратися у тому що цікавить. Величезна проблема більшості користувачів Windows у тому що вони узагалі нездатні сприйняти цей підхід. Оскільки вони просто не здатні впоратися зі своїм стресом коли щось не працює. У них просто від виховання таке спрощене ставлення до життя.

    Отож-бо, до теми відома фраза друзі:

“Пора з’їжджати із Вінди!”

Related posts

Leave a Comment

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.