Mind Mapping what it is & use?

       Ментальна карта, інтелект-карта, логічна карта, діаграма зв’язків, Mind Map… Якщо раніше Ви не зустрічалися з цими поняттями, не спішіть із скептичними висновками. Це дійсно ефективний інструмент структуризації, котрий можна використовувати як в особистому житті, так і при виконанні робочих завдань — тестування програмного забезпечення, не виключення. А придумав його у якості конспектів англійський психолог, автор і консультант з питань освіти Тоні Бюзен у кінці 1960-х років.

Особистий сайт Тоні Бюзена і власного сервісу iMindMap — www.imindmap.com, ми розглядаємо детальніше у темі: Топ 10 Mind map сервісів онлайн безкоштовно або за скромну плату

       Суть Mind Map полягає у декомпозиції основної концепції або кінцевої цілі з метою її кращого розуміння і її покрокового досягнення відповідно. Це свого роду засіб організації інформації з урахуванням взаємозв’язків, який допомагає створити цілісну й систематизовану картину проблеми. А виглядає він деревовидною схемою, на якій в центрі розташовується основна система, а всі відгалуження є її підсистемами.

Mind Map Image
Наглядний приклад інтелект-карти та правила створення Mind Map

Як створити Mind Maps?

      Бачите, інтелект-карта — це логічна схема, з чого випливає, що всі її компоненти мають бути пов’язані між собою. По центру знаходиться ключова концепція (мета, ідея, проблема, система). Це нульовий рівень. Наступні підсистеми будуть елементами першого рівня, відгалуження цих підсистем – третього і т. д.

      Основна ідея полягає в декомпозиції і виокремленні найменших частин продукту (окремі форми, поля, чек-бокси тощо) так як іде потік свідомості, а не так як нас вчили зі школи чітко структуровано по стовпчику вниз.

Для того, щоб такий поділ був ефективним, варто притримуватись наступних правил:

1) Система розподіляється на всіх рівнях по єдиному принципу. Тобто всі підсистеми мають відповідати на одне і теж питання по відношенню до «материнської» категорії. Якщо це зробити складно, що часто буває у випадку тестування програмного забезпечення, то доцільно застосовувати це правило для елементів, які знаходяться на одному рівні.
2) Підсистеми мають взаємно виключати одна одну, а разом створювати цілісний продукт. Підсистеми мають взаємодіяти між собою. Якщо якісь елементи складно згрупувати, допускається їх виокремлення в категорію «Інше».
3) На кожному рівні доцільно виділяти 5-7 підсистем. У такому разі інформація представлена в максимально наочному вигляді. При цьому не виникає плутанини і перенасичення схеми.
4) Глибина декомпозиції визначається рівнем кваліфікації і досвідченості кожного конкретного спеціаліста. Якщо з таким проектом тестувальник працює не вперше, то рівнів інтелект-карти буде значно менше. Якщо ж це зовсім нова система для працівника, то ступінь деталізації повинна бути максимальною до виокремлення найменших елементів.
5) Взаємопов’язані завдання доцільно групувати  за допомогою виділення одним кольором або обведенням їх у блоки.

      Часто після складання ментальної карти навіть для маленького проекту голова йде обертом від усвідомлення кількості завдань, які необхідно виконати. Тим паче при обмеженнях у часі. Звісно, можна запропонувати замовнику відтермінувати проект або збільшити кількість працівників, проте навряд чи хтось на це погодиться. Для вирішення такої проблеми існує пріоритезація завдань.

У випадку з тестуванням програмного забезпечення доцільно враховувати наступні критерії:

Вимоги клієнта: замовник завжди орієнтується на посування продукту на ринок і свій прибуток, тому врахування його побажань обов’язкове.

Рівень ризику: найбільш важливий функціонал, збій в роботі якого, нанесе найбільшу шкоду роботі ПО та фінансові втрати замовнику, потрібно тестувати в першу чергу.

Складність системи: тестування необхідно розпочинати з найскладнішого функціоналу. Це дозволяє заощадити час та уникнути надлишкових витрат.

Обмеження у часі: потрібно тестувати у повній мірі лише той функціонал, який запланований на наступний реліз.

На інтелект-картах можна створити спеціальні позначки для пріоритетних завдань, виділяти їх іншим кольором тощо.

Малювати Mind Map від руки чи скористатися електронними сервісами?

      Малювання інтелект-карт від руки стимулює мислення та підштовхує до прийняття нестандартних рішень. Також створення Mind Maps від руки дозволяє створювати власні символи та позначки та підлаштовувати схему під себе. Якщо для вас інтелект-карта — це просто робочий інструмент, а не творчий процес, то доцільно скористатися спеціальними сервісами, наприклад перераховуємо:

Топ 10 Mind map сервісів онлайн безкоштовно або за скромну плату

      Їх функціонал загалом схожий, вони відрізняються дизайном та набором додаткових можливостей. Існують як платні, так і безкоштовні сервіси. Електронні ментальні карти набагато простіше редагувати та доповнювати.

Для чого можна використовувати інтелект-карти?

      Mind Maps — як бачите це спосіб візуалізації інформації, наслідком чого є краще запам’ятовування та більш виважене прийняття рішень.

      Тому Ви особисто можете використовувати ментальні карти для:

  • підготовки до презентацій чи публічних виступів;
  • покращення ефективності навчання та запам’ятовування (конспекти, написання наукових робіт, аналіз матеріалу);
  • складання плану досягнення особистих цілей;
  • планування бюджету;
  • мозкового штурму;
  • організації роботи команди;
  • організації проектів тощо.

Чи варто використовувати Mind Maps у тестуванні ПЗ?

       Звісно інтелект-карти будуть вельми корисними і в процесі тестування програмного забезпечення тестувальникам, а також ще бізнес аналітикам, проектним менеджерам, коучам, авторам доповідей та презентацій.

    Такий цілісний підхід допомагає краще зорієнтуватись у суті продукту та розбити його на функціональні модулі.  Можна відслідкувати логічні зв’язки між елементами системи та виявити «вузькі місця», які становлять загрозу ефективному функціонуванню продукту.

Тестування олівця
Приклад ментальної карти з Хабру: “Тестування олівця”

 

Які недоліки організації роботи за допомогою інтелект-карт?

      Створення Mind Maps настільки можна підлаштувати під себе, що всі нюанси, які не подобаються, можна зробити по-іншому. Єдиний недолік — складність відслідковування процесів у часі та відсутність можливості прив’язки завдань до конкретних дат. Проте деякі електронні сервіси мають функцію синхронізації з засобами планування.

Які переваги організації роботи за допомогою інтелект-карт?

    З усього вищесказаного можна зробити висновок, що Mind Maps дуже корисний інструмент структурування процесу чи інформації. Проте можна виокремити й конкретний перелік переваг цього методу.

1) На інтелект-карті можна побачити цілісну картину та прослідкувати взаємозв’язки між елементами.
2) Мозок користувача ментальної карти може сконцентруватися на першочергових завданнях, розуміючи логіку пріоритезації.
3) Наочно помітні накладки, протиріччя, «вузькі місця» проекту.
4) Зручність відслідковування пройдених етапів.
5) Можливість вносити зміни до проекту, редагувати його чи доповнювати. При виявленні нової інформації достатньо домалювати додаткові гілки чи блоки.
6) Відсутність єдиних правил оформлення та структурування.
7) Стимулювання розумової активності, творчого пошуку нових рішень.

      Очевидно, що плюсів використання Mind Maps в організації своєї діяльності значно більше, ніж недоліків. Звісно, то все індивідуально. Хтось не уявляє свого життя без інтелект-карт, хтось спробував, але не знайшов їх корисними для себе, а хтось ще тільки вперше про них чує. У будь-якому випадку варто бути в тренді спробувати.

Related posts

Leave a Comment

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.