Наводимо коротенький нарис із ПСИХОЛОГІЇ & ЛОГІКИ — надзвичайно корисний! Бо по ходу вживатимемо купу розумних слів, епітетами котрих, ми усі не раз себе прикрашали у своїх резюме, і не тільки у резюме тестувальників. Ага! Помічено 🙂 Сповна, не розуміючи смислу їх значення.

Чарльз Дарвін: Праця з мавпи зробила людину!

Маленьке уточнення: Яка саме праця? — Інтелектуальна!

Розум — найцінніший дар, яким Бог тільки-но міг обдарувати людину! Щоби вона могла якомога ефективніше взаємодіяти із зовнішнім світом.

   Розумова діяльність людини безпосередньо випливає із мислення. Вона спрямовується на вирішення конкретних завдань — від най­простіших, елементарних, до складних.

    Вся розумова діяльність (судження, розуміння, формування понять) скла­дається із таких складових операцій, як: аналіз, синтез, узагаль­нення, порівняння, абстракція і конкретизація.

  • Аналіз — це мислений розподіл предмета чи явища на складові компоненти, ознаки, властивості.
  • Синтез — навпаки мислене поєднання в єдине ціле окремих частин, ознак, властивостей предметів, явищ або понять.
  • Узагальнення — виокремлення на підставі порівняння головного, за­гального, особливого або часткового, що є характерним для певного явища, предмета, об’єкта.
  • Абстракція — виділення суттєвих особливостей групи предметів, явищ, або понять.
  • Конкретизація — перехід від загального до часткового, реальний зв’язок теорії з практикою.

Без асоціацій мислення не буває. Розрізняють три типи асоціацій:

  • за суміжністю;
  • за подібністю;
  • за контрастом.

Асоціаціями ми називаються елементарні зв’язки уявлень і понять між собою, завдяки яким одне з’явлене уявлення або поняття викликає інші.

Судження — основа розуміння. Судження — найпростіший акт мислення, що відображає зв’язки предметів і явищ або певних ознак. Судження відповідає на питання, яке виникло у процесі діяльності.

Умовиводи —  це утворення нового судження із декількох суджень. Умовивід, який знімає невизначеність і дає відповідь на запитання, усвідомлюється як розуміння.

Розуміння — це задоволення пізнавальної потреби, відповіді на питання, що виникають на зв’язки між предметами та явищами.

Індуктивними умовиводами (або індукцією) називається процес переходу одиничних, часткових суджень до загального судження.

Дедуктивними умовиводами (або дедукцією) називається процес переходу від судження, котре висловлює якесь загальне положення, до судження, що висловлює вужчі положення або частковий випадок.

Уява або фантазія — це вища форма розумової діяльності, психічний процес створення нових комбінацій образів предметів, ситуацій, обставин шляхом перетворення наявних у людини знань.

Зокрема, розрізняють два види уяви — відтворювальну і творчу. Все залежить від якості вхідних знань людини та психологічної установки (про них ми поговоримо значно нище).

Також, психологи виділяють кілька видів мислення:

Наочно-дійове мислення — це первісне мислення. Суть його полягає у тому, що розв’язання завдання безпосередньо міститься у самій діяльності, коли розумовий та практичний її боки постають в органічній єдності. В елементарній формі воно властиве дітям раннього віку, які думають, діючи з предметами, і, маніпулюючи ними, розкривають нові істотні їх властивості. Наочно-дійове мислення в розвиненому вигляді властиве й дорослій людині. Особливо необхідне воно тоді, коли найефективніший розв’язок завдання можливий саме у процесі практичної діяльності. Наочно-дійове мислення притаманне людям тих професій, які за змістом потребують практичного аналізу, різноманітного комбінування та конструювання, наприклад: шахістам, конструкторам, винахідникам.

Наочно-образне мислення — це коли люди здебільшого мислять схематичними та  символічними образами, і за допомогою уяви відтворюють ці образи у об’єктах, шляхом незвичного поєднання властивостей і характеристик. Такий тип мислення у поетів, художників, дизайнерів, архітекторів.

Інтуїтивне мислення — представлено уявою та фантазією.

Наочно-дійове, наочно-образне мислення та інтуїтивне мислення — розглядаються вродженим мисленням людини. 

Піддаються розвитку і тренуванню типи мислення:

Теоретичне мислення — це навчання законів та правил, зв’язків на рівні закономірностей і тенденцій. Теоретичне мисленням порівнюють з емпіричним. Але вони відрізняються за характером узагальнень. Так, в теоретичному мисленні має місце узагальнення абстрактних понять, а в емпіричному виділення ознак через порівняння.

Практичне мислення — це процес фізичної реалізації знань у щось матеріальне. Іноді може бути складнішим, за теоретичне мислення, адже часто розгортається при екстремальних обставинах і при відсутності умов для перевірки гіпотези.

Логічне мислення —  тут, все зрозуміло, наголос іде на поняття судження. Логіка, як уміння думати послідовно й несуперечливо потрібна нам у житті від простих задач, щось вибрати собі у магазині, переконувати аргументовано спів бесідників, до вирішення складних технічних і напружених бізнес задач. Логічне мислення, вважаємо є підґрунтям критичного мислення та аналітичного мислення.

У психології розрізняють ще аутистичне мислення, пов’язане з реалізацією власних бажань та намірів. Аби зрозуміліше було, протилежне аутистичному мисленню, егоцентричне мислення — його характерна ознака, нездатність ставити себе на місце інших.

Особливостю аналітичного мислення є обов’язковий аналіз ситуації з ретельним обмірковуванням та зважуванням всіх «за і проти», з подальшим ухваленням незалежного рішення чи видачі якогось результату.

Головним чином критичному мисленню притаманні усвідомленість та самовдосконалення.

Репродуктивне мислення — це вид мислення, яке забезпечує рішення задачі, спираючись на відтворення вже відомих людині способів. Нове завдання співвідноситься з уже відомою схемою рішення. Тим не менше репродуктивне мислення завжди вимагає виявлення певного рівня самостійності.

Продуктивне мислення — це творче мислення. У творчому мисленні домінують наступні особливості: оригінальність вирішення проблеми, семантична гнучкість, що дозволяє бачити об’єкт під новим кутом зору, образна адаптивна гнучкість, яка робить можливим трансформацію об’єкта з розвитком потреби в його пізнанні, семантично спонтанна гнучкість продукування різноманітних ідей щодо невизначених ситуацій. Отже, у цьому типі мислення найкраще виявляються інтелектуальні здібності людини, і її творчий потенціал, швидкість темпу засвоєння знань та оперування ними.

    Звісно кожному при народженні Богом надається розум у різних комбінаціях мислення і здібностях. У меншій чи більшій мірі творче начало присутнє у кожному.

Старі, як світ завжди актуальні постулати: «Робота над собою», «Поліпшення навиків», «Усунення своїх недоліків»

Як обіцяно, переходимо до конкретних порад тестеру:

Намагайтеся частіше включати голову, щоб шукати рішення тих чи інших складних задач.

Уважно спостерігайте за людиною, яка вирішує ту чи іншу мега складну задачу.

Робіть висновки.

Привчайте себе мислити конкретно по ділу.

Намагайтеся комбінувати різні методи та підходи до тестування ПЗ, таким чином, щоб вони висвітлювали наявну проблему під іншим кутом зору і давали більше покриття.

Ставте уявно себе на місце інших, розробників, кінцевих користувачів. Будучи на місці розробника — швидше вичислите де заритий БАГ, на місці користувача краще протестуєте юзабіліті.

Застосовуйте розробки, які мали успіх на інших проектах, необов’язково схожих. Варіант знайти серйозні дефекти може спрацювати і тут.

Мисліть лише позитивно!

      Гарні слова чи не так? Креативні, творчі Ви наші тестери! Розвиненою інтуїцією, але при цьому інтелектуали, які полюбляють логічно мислити. Фахівці із аналітичним складом розуму. Ось так написано у резюме?

Related posts

Leave a Comment

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.